Показано, що в селекції льону-довгунцю у напрямку на підвищення якості волокна можна застосувати побічну ознаку - показник укрутки, який корелює з тониною (r = - 0,835), гнучкістю (r = - 0,772), міцністю (r = - 0,749) та розрахунковою добротністю пряжі (r = - 0,428). Завдяки застосуванню масового добору за цією ознакою значно поліпшено сорт льону-довгунцю Глухівський 2 за якісними показниками волокна.

Три види пектинових речовин - цитрусовий, яблучний і буряковий - досліджено за допомогою методів фізико-хімічного аналізу та електроосмотичного переносу. Визначено концентрацію гелеутворення, заряд пектинів і кількість води, яка зв'язується макромолекулами.

Шляхом використання хімічних засобів впливу на целюлозні волокна та нанодисперсні базальтові волокна одержано міцний біостійкий папероподібний матеріал. Це дозволить застосувати такий матеріал у харчовій, фармацевтичній, електротехнічній та інших галузях промисловості із підвищеними вимогами до біостійкості таких матеріалів.

Встановлено основні закономірності успадкування ознак, які визначають господарсько цінні та якісні показники волокна рослин льону-довгунця - гнучкості, міцності, тонини та розрахункової добротності пряжі. Доведено, що в селекції на покращання якості волокна її потрібно визначати на ранніх етапах - у другому-третьому поколінні гібридів, в яких виявляється більшість ефектів домінування. На рівні індивідуальних елітних рослин гібридних популяцій встановлено величину та характер взаємозв'язків між ознаками якості волокна та іншими господарсько-цінними ознаками рослин льону-довгунця, що дає підстави для визначення якості волокна на ранніх етапах селекції з метою запобігання вибраковуванню рослин і селекційних сімей з високою якістю волокна. На підставі багатофакторної залежності створено емпіричну формулу та запропоновано метод оцінювання якості волокна на першому етапі в індивідуальних рослинах за показником відносного розривного навантаження пряжі, який запропоновано вважати критерієм оцінювання якості волокна льону-довгунця. Розроблено методи оцінювання якості волокна в індивідуальних елітних рослинах льону-довгунця, засновані на побічних ознаках - зусиллю, що виникає під час проколу та прочосу волокна та величини його укрутки. Розроблено спосіб підготовки за лабораторних умов несучих посівних стрічок для сівби лункових селекційних розсадників першого та другого року селекції. Запропоновано спосіб сівби насіння селекційних розсадників, який дозволяє у 10 - 12 разів скоротити навесні за польових умов час сівби у розсадниках і провести її в оптимальні агротехнічні строки.

Висвітлено проблеми економічної історії та історії економічних учень. На методологічному підгрунті цивілізаційної парадигми розкрито генезис і розвиток господарств країн Європейської цивілізації від давнини до сучасності та наукове відображення цих процесів у світовій економічній думці з урахуванням теоретичних, філософських і національних особливостей її наукових шкіл і напрямів. Увагу приділено передумовам становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій, господарському розвитку та пам'яткам економічної думки давньоруської ранньофеодальної держави Київська Русь, особливостям становлення ринкових господарств в Англії, Франції, Німеччині та США, відновленню основ ринкової системи господарства в Україні, впливу глобалізації на національні господарства.

Освещены проблемы экономической истории и истории экономических учений. На методологической основе цивилизационной парадигмы раскрыты генезис и развитие хозяйств стран Европейской цивилизации с древности до настоящего времени и научное отображение этих процессов в мировой экономической мысли с учетом теоретических, философских и национальных особенностей ее научных школ и направлений. Уделено внимание предпосылкам становления хозяйственной сферы обществ ранних цивилизаций, хозяйственному развитию и памятникам экономической мысли древнерусского раннефеодального государства Киевская Русь, особенностям становления рыночных хозяйств в Англии, Франции, Германии и США, восстановлению основ рыночной системы хозяйства в Украине, влиянию глобализации на национальные хозяйства.

Висвітлено питання зі спеціальної селекції головних польових культур (ГПК), що вирощуються в Україні, зокрема, зернових (пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале, кукурудза), зернобобові (горох, соя), круп'яні (гречка, просо), технічні (цукрові буряки), олійні (соняшник, ріпак), прядивні (льон), бульбоплоди (картопля), кормові (багаторічні трави). Наведено загальні відомості щодо ГПК про походження та досягнення, завдання та напрями селекції, генетику, вихідний матеріал, методи селекції, методику та техніку селекційного процесу, оцінювання селекційного матеріалу.

Наведено результати вивчення 97-ми зразків льону-довгунця, льону-межеумку, льону-кучерявця та п'яти інших видів Української національної колекції льону за 17-ти біологічними та господарсько-цінними ознаками (2004 - 2006, 2005 - 2007 рр.). Представлено кращі зразки за продуктивністю насіння, соломи, волокна, скоростиглістю, стійкістю до вилягання та хвороб, вмісту та якістю волокна в стеблі.

Розглянуто рослинництво як науку та галузь сільськогосподарського виробництва. Наведено технологію вирощування та переробки зерна озимих зернових, ярих зернових і зернобобових культур. Описано особливості технології вирощування маточних буряків. Подано загальну характеристику олійних культур. Розкрито народногосподарське значення галузі плодівництва.

Показано, що спосіб приготування трести (тепловодне, росяне мочіння) істотно не впливає на розподіл сортів льону за розрахунковою добротністю пряжі. Різниця в добротностях пряжі між порівнюваними видами волокна відбувається головним чином на фоні помилок.

Наведено результати досліджень і селекції, агротехніки вирощування та переробки технічних і лікарських культур, а також землеробства та захисту посівів від хвороб і шкідників. Висвітлено концептуальні основи створення гетерозисних гібридів однодомних конопель. Розглянуто урожай насіння сортів національної української колекції та міжвидових гібридів льону в умовах Північно-східного Полісся України. Увагу приділено фотосинтетичній діяльності та формуванню врожаю сортів ячменю ярого в умовах Північно-східного Лісостепу України, успадкуванню господарськоцінних ознак костриці лучної, впливу мікробного препарату та мікродобрив на формування симбіотичного апарату та продуктивність сої. Досліджено продуктивність сої залежно від обробітків грунту та позакореневих підживлень. Проаналізовано ефективності вальцевого обрушувача насіння конопель.

Висвітлено проблем розвитку галузей льонарства та коноплярства у різних країнах. Розкрито питання наукового та технічного забезпечення галузей, а також перспективи розширення сфери використання продукції льону та конопель. Визначено роль науки у розвитку виробництва конкурентоздатної лляної та конопляної продукції. Досліджено вплив технологічної операції плющення на динаміку формування показника відокремлюваності лляної трести. Показано можливості застосування нового обладнання для підготовки короткого лляного волокна до котонізації. Розкрито особливоті оцінювання якості та придатності льоноволокна для виготовлення геотекстилю.

Наведено результати досліджень з селекції, агротехніки вирощування та переробки луб'яних і технічних культур, а також землеробства та захисту посівів від хвороб і шкідників. Розкрито особливості прояву ромбоподібної форми суцвіття у сортолінійних, лінійносортових і лінійних гібридів конопель першого покоління. Подано інформацію про генетичні ресурси льону Дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. Запропоновано експрес-метод визначення вмісту олії в насінні при генетичному аналізі та на ранніх етапах селекції льону олійного та льону-довгунця. Проаналізовано особливості формування врожайності зерна у сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах північно-східної частини Лісостепу України. Увагу приділено розвитку технічних засобів для збирання конопель.